Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
узаконювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
декретувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Установлювати що небудь декретом; узаконювати … Український тлумачний словник
затверджувати — ую, уєш, недок., затве/рдити, джу, диш, док. 1) перех. Схвалювати що небудь, вважати остаточно вирішеним. || Узаконювати що небудь, надаючи юридичної сили якійсь постанові, рішенню і т. ін. || кого ким. Санкціонувати призначення, обрання кого… … Український тлумачний словник
канонізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) церк. Робити каноном (у 1 знач.). || Зараховувати до числа святих. 2) перен., книжн. Визнавати кого , що небудь непохитно авторитетним, єдино законним і незмінним зразком; узаконювати … Український тлумачний словник
легалізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Переводити на легальне становище. 2) Надавати законної сили; узаконювати … Український тлумачний словник
легітимізувати — у/ю, у/єш, недок. Визнавати законним, узаконювати … Український тлумачний словник
скріплювати — юю, юєш і скріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., скріпи/ти, скріплю/, скрі/пиш; мн. скрі/плять; док., перех. 1) чим і без додатка. З єднувати одне з одним, приєднувати одне до одного. || Об єднуючи окремі частини, робити щось цілісним, монолітним. ||… … Український тлумачний словник
узаконити — див. узаконювати … Український тлумачний словник
узаконювання — я, с. Дія за знач. узаконювати … Український тлумачний словник
узаконюватися — юється і рідко узаконя/тися, я/ється, недок., узако/нитися, иться, док. 1) Набувати сили закону. || Входити в загальний обіг, вважатися правильним. 2) тільки недок. Пас. до узаконювати … Український тлумачний словник
